Напрями діяльності Асоціації:
1.Визначення та реалізація потреб у допомозі вченим внутрішньо переміщеним особам (ВПО).
2. Участь у формуванні та реалізації національних та міжнародних програм з підтримки вчених ВПО.
3. Взаємодія з органами влади з питань всебічної допомоги вченим ВПО (матеріальна, психологічна, юридична, інформаційна, житлова).
4. Розвиток партнерських відносин з представниками громадськості, уряду, міжнародними фондами щодо участі у програмах  і проектах започаткованих асоціацією.
5. Сприяння підготовці та виданню інформацією та наукової літератури.
6. Участь у розробці законодавчих актів і програм пов’язаних із захистом прав і свобод вчених ВПО, їх інтересів, створення умов для збереження наукового потенціалу країни.
7. Здійснення громадянського контролю за діяльністю державних і місцевих органів влади, місцевого самоврядування щодо підтримки, збереження та розвитку наукового потенціалу країни.

Права асоціації:
1. Представляти і захищати права та законні інтереси свої та своїх членів.
2. Брати участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, які стосуються сфери допомоги вченим-ВПО актів, які стосуються сфери допомоги вченим-ВПО а також у здійсненні державної регуляторної політики з питань діяльності асоціації.
3. Здійснювати науково-дослідну діяльність для досягнення цілей асоціації.
4. Здійснювати підприємницьку діяльність, яка сприяє досягненню мети асоціації.
5. Набувати майнові і немайнові права, самостійно розпоряджатись своїм майном і коштами після сплати податків та обов’язкових платежів.
6. Створювати філії, представництва.
7. Нагороджувати та пропагувати свою діяльність, засновувати засоби масової інформації.
8. Брати участь у громадській діяльності, укладати угоди з громадськими об’єднаннями про співробітництво, утворювати громадські спілки, проводити мирні зібрання.
9. Проводити співробітництво з іноземними неурядовими та урядовими організаціями.
10. Брати участь у бюджетних програмах, грантах, отримувати кошти, виступати співвиконавцем цільових благодійних програм, грантів, внесків.
11. Звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування з пропозиціями, заявами, скаргами.

Метою створення Асоціації  вчених-внутрішно переміщених осіб України  є захист та реалізація  прав,   свобод та інтересів   вчених Донбасу, які вимушені переселитися з територій проведення АТО.

Історія розвитку наукового потенціалу Сходу України   – це майже 300-річна історія промислового освоєння Донбасу –  цього багастраждального старопромислового регіону. Так,  рівно 50 років тому, в 1965 р., за рішенням Президії АН УРСР та за підтримки центральних і регіональних органів влади було створено Донецький науковий центр (ДНЦ) з метою координації наукових досліджень фундаментального та прикладного напрямків та у виробничий сфері. Це був перший науковий центр в Україні, і така форма організації академічної та університетської науки мала сприяти забезпеченню тісних контактів з наукових установ, університетів, галузевих інститутів з промисловими підприємствами регіону та органами влади різних рівнів. Базою для Наукового центру з фундаментальних наук (тоді прикладні дослідження у Донбасі досягли вже значного рівня) стали група заново створених академічних інститутів з природничих наук і вже давно існуюче науково-аналітичне економіко-промислове відділення Донецького раднаргоспу, яке було передано в систему АН УРСР, а також Педагогічний інститут, який був розширений і перетворений на класичний університет.

За кілька років донецькі академічні інститути і Донецький (тепер національний) університет наростили відповідний кадровий потенціал, були укомплектовані необхідною дослідницькою матеріальною базою і з часом стали одними з провідних наукових та навчальних закладів України. Сам Науковий центр, продемонструвавши свою ефективність у підвищенні теоретичного та практичного рівня досліджень у регіоні, беручи активну участь у вирішенні поточних і стратегічних завдань науки, заслужив право вважатися взірцем для інших наукових центрів України, які були оформлені пізніше. У цілому робота Центру сприяла прискоренню економічного та соціального розвитку регіону, вирішенню багатьох його проблем. Саме ці завдання й ставила перед Донецьким науковим центром Президія Академії. За роки свого існування ДНЦ продемонстрував приклад успішної і плідної співпраці керівництва Академії, Міністерства освіти і науки, науковців академічних установ і вищої школи, органів регіональної та місцевої влади. Загалом до 2014 р. Центр координував роботу 14 академічних установ, 115 галузевих інститутів та 34 вищих навчальних закладів, в яких працювали понад 34 тисячі осіб з яких понад 6 тисяч мали науковий ступінь.  Зараз все це виявилося зруйнованим. Кількість вищих навчальних закладів і академічних інститутів, переміщених на контрольовану Україною територію, на цей момент налічує принаймні 25 організацій і перевищує відповідні показники наукової інфраструктури для тієї ж Естонії чи інших держав із мільйонним населенням. Цей факт свідчить про потужність освітньої й академічної мережі на Донбасі, більша частина якої опинилися зараз у дуже складному становищі. Саме про це йшлося в публікації “Вихід зі Сходу” (“Exodus from the East”), яка з’явилася 2 січня цього року в Science, одному з двох найпрестижніших наукових журналів світу.

Таким чином ювілейний рік Донецького наукового центру збігся із жахливими подіями на Сході України, які порушили нормальне життя і призвели до великих людських жертв і значних матеріальних втрат, а академічні установи були змушені вжити надзвичайних заходів для збереження життя науковців, кадрового та наукового потенціалу установ. І все ж, попри всі негаразди, установи та близько 400 науковців Центру продовжували наукові дослідження, спочатку намагаючись виконувати їх у своєму регіоні, а потім – на новому місці, переїхавши переважно до Києва, а окремі їх підрозділи – до Дніпропетровська, Краматорська, Слов’янська, Львова, Вінниці, Сєверодонецька, Красноармійська, Маріуполя, Костянтинівки. Зменшення кадрового потенціалу можна в першу чергу поясними відсутністю забезпечення житлом як науковців, так і членів їх родин. Загалом за умов вирішення житлової проблеми кількість науковців на території «великої» України щонайменше могла б подвоїтися. До негативного впливу можна віднести також труднощі перетину лінії розмежування, неможливість продовження наукових досліджень на новому місці дисклокації через відсутність необхідного обладнання та устаткування, неможливості вивезення побутової техніки і меблів для особистого користування. Установи не мають можливості фінансово підтримати переїзд к5чених-переселенців, для оренди житла в Києві або іншому обласному центрі науковець, який має науковий ступінь змушений витрачати всю свою зарплатню, що призводить до неможливості існування їх сімей на новому місці.

Весь комплекс труднощів,  з якими стикаються науковці Донбасу,  потребує невідкладної міжнародної допомоги для системного вирішення. Попри всі негаразди та труднощі сучасного моменту віддані своїй справі науковці Донбасу продовжують служіння науці України, Водночас вони розраховують не тільки на моральну, але й суттєву фінансову підтримку з боку світової спільноти і зокрема від уряду США, які є гарантом територіальної цілісності та безпеки України згідно Будапештського меморандуму 1994 р.  Історичний ракурс накопичення наукового потенціалу Донбасу та його теперішній стан обумовили створення відкритої Асоціації вчених-переселенців і 23 серпня 2015 р. буде 3 місяці з моменту її народження.